Мої літа – достиглий сад,
на крилах пісні листопад,
жовтометелиця мете,
мене у невіглядь веде.
[i]Приспів:[/i]
[i]Осінь, осінь не попросить
сонця, солоду, тепла,
все, що літо в пору косить, –
всім тим осінь зацвіла.[/i]
Що у душі я приберіг? –
Далекі обрії до ніг,
і неба згіркла синява –
завуальовані слова.
[i]Приспів.[/i]
Достиглий сонях і свіча,
очима в безвість каланча,
як двадцять, тридцять літ назад,
це знову мій – мій листопад!
[i]Приспів.[/i]
Створено 29 - 31. 07. 2004 року, м. Львів
Опубліковано: "Калинове вино". Львів: "Плай", 2005. 96 с. – С. 89.
[i]Музика: 1. Семена Карпи;
2. Тетяни Кисленко[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517351
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.08.2014
автор: Т. Василько