Сходив немало в долі по світах,
Тримав жар птицю часом у долонях.
Життя лишало шрами на руках,
І сивиною вишило на скронях.
Ой як ще хочу жити і любить,
Зібрати внукам зорі із орбіти.
Допоки можу ворога зустріть
Не будуя, ні тліти ні гибіти.
Й нехай мої згорьовані слова,
Зупинять зло опльованого літа.
Ще буде ранок, скінчаться «жнива»,
Бо ж мною, буде випита цикута!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517341
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 15.08.2014
автор: Дід Миколай