Нехай осколки кромсають тіло.
І сили тануть в нерівнім герці,
Стояти треба за праве діло,
Тримати віру у своїм серці.
Бо хтось же мусить оце робити.
Не плач, матусю! Не гнися, сину!
Біду здолаєм. Ми будем жити!
Свій край згуртуєм в одну родину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517262
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.08.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)