Я потребую простої міри
моєму йменню – не як камінню.
Я потребую святої віри
намірам, мріям – твоєму вмінню.
Сивої папороті в мені цвітіння,
полон плющів.
Палає струмінь стрункого тіла.
І рухів спів.
Пластичність ночі проніс я через
тисячоліття, через сонця.
Я сум і велич збирав в печерах,
чекав митця.
О, звільни! о, не знищ знічев’я
моїх скарбниць,
моїх світів, моїх незліченних
і дорогоцінних – звільни, не знищ!
[b]1979[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517229
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2014
автор: Ник С.Пичугин