Москалику, кого ж ти, сука, б’єш,
По своїй крові, по своїй родині,
Чи путіна до спілки ти зовеш,
А ти ж родився, як і я у Україні…
Тут словеса, і тут нема рабів,
Тут синє небо, і яскраві зорі,
Тут обирають не з москви попів,
Поля у нас багаті й неозорі!
«Гуманітарку» залиши собі…
Ти накорми народ, який завжди голодний,
Ми здобуваєм щастя в боротьбі,
Невільником тепер у нас не буде жодний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517187
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2014
автор: Віталій Назарук