Зійде зоря, набрякне калиново,
І день новий нам вдарить по очах,
І ми наллєм, як вперше, молодого
Вина у міх старий, і він по швах
Розійдеться, і вихлюпнуть назовні
З потоками червоними вина
Забуті, втомлені, та безвідмовні
Буття закони - давня новина.
І тим потоком збагряніє вечір,
Загусне небо, ніч впаде нова,
І місяць чи відрубана Предтечі
На обрій вийде мертва голова.
На ранок знову кров на небозводі
І лік новий набридлих помилок...
Триває все у вічнім хороводі
Під мовчазним несхваленням зірок.
__________________
Авторський переклад російською:
Восход поднимется багрово,
И новый день ударит по глазам.
Нальем - впервые ль? - молодого
Вина в старинный мех, и он по швам
Вдруг разойдется, и наружу
В вина потоках - чистая струя -
Забыт, и проклят, и натружен
Прольется безотказный бытия
Закон, и им в багрянец вечер
Окрашен густо, спит уже трава...
Луна иль мертвая Предтечи
Над горизонтом встанет голова.
Вновь утром кровь на небосводе,
Нас с толку сбил опять трехствольный лес...
Живем по кругу, в хороводе,
Под тихим осуждением небес.
2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517136
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2014
автор: Максим Тарасівський