А роки впевнено втікають.
Все дужче чутно клавесин.
Змарнілі в ирій відлітають,
Несе удалеч часоплин.
Нема антракту на цій сцені.
Не можна занавіс закрить.
Ба, на підході до арени,
Час не можливо зупинить.
Твори тепер і будь щасливий.
Відкинь тривогу й суєту.
Люби кохай щоб буть любимим
У холод спеку і сльоту.
Й щасливим будеш спозаранку
І зможеш зіроньки черпать.
Знайдеш у подолі серпанку,
Й душа відчує благодать!
Єлені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2014
автор: Дід Миколай