[i]Пігулки та мікстури. У мене передозування.[/i]
Не вирахувати кількістю прочитаних сторінок, речень та слів, об’ємом карти пам’яті, талії чи стегон, годинним байдикуванням та колупанням у власних думках, скільки часу я присвятила цьому хлопчиську…
Він пахнув м’ятою та домашнім теплом, долоні були, мов ванна із прохолодних хмаринок, а поцілунки солодші й приємніші за всі тірамісу світу. Характер був завжди паскудний, кров з молоком та зеленою акварельною фарбою, руки в рубцях й абстрактних візерунках, а манера спілкування з людьми – дикою, різкою та прямолінійною. Його поведінка була схожа на гангстерський фільм, нахабна й самовпевнена, але на кожного Клайда найдеться своя Бонні…
Він ніколи не претендував на посаду сердечного губернатора, не був монархом душевних зв’язків чи депутатом у ліжку, підтримував мої починання, слухав істерики й терпів усі крики, бо у наших стосунках панувала довіра й впевненість у власному безпечному коханні. Знаєш, я ладна щодня продавати тобі душу, впадати в депресію, гуляти під дощем, танцювати крамп, слухати рок-н-рол, сотні разів передивлятись фільми про супергероїв, але тільки за умови, що ти кохатимеш мене усіма мовами світу…
[i]Пігулки та мікстури. У нас передозування.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517016
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2014
автор: Незайманий займенник