Ви ніколи не думали про те, що життя нагдує нам піаніно?
Ні?
Так, я не помилився, саме піаніно
Піаніно так само, як і душа має лиш два кольори- Біле та Чорне.
Щоб зіграти якнайкраще, музикант використовує всі можливі клавіші, і чорні і білі.
Він зіграє успішно, тому що він не боїться труднощів і плутанини…
Люди – музиканти…
Вони так само «ходять» по чорно-білим клавішам і в результаті виходять на дорогу істини.
Людина, яка переслідує мету, автоматично приречує себе на труднощі, а кінцевий результат залежить тільки від її віри та наполегливості.
Людина, яка старається оминути труднощі, ступаючи лише на біле , приречена на провал, тому що рано або пізно білі клавіші закінчуються… і почнуться суцільні чорні, бо ж людина, яка боїться і уникає життєвих труднощів, ніколи не відчуватиме щастя, бо не зможе зіграти хорошу мелодію, на відміну від того, хто сміливо використовує і чорне і біле.
Чим більше труднощів, тим більше ми вчимось жити, а той хто уникає цього всього, приречує себе на існування, а не життя, бо ж прожити означає зрозуміти і добре і погане, біле та чорне, зіграти мелодію, використовуючи і білі і чорні клавіші…
Тільки ми відповідаєм за наслідки того, що робим.
Не бійтесь труднощів!
Життя –чорне і біле!
І нічого, крім цього!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516995
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.08.2014
автор: Стас Ткачук