Жорстокий наш світ.
До всіх людей.
Як змінилося все.
Від пари їдей.
Раніше жили-та горя не знали.
Тільки за тяжкі гріхи,людей карали.
Не має добра у більшості з нас.
Не такий світ вже.
Щоб сказати хоч раз.
Вибач,люблю,був не правий.
Замість цього ми кажемо.
Просто "забий".
Дуже дивує зараз це все.
Що люди не можуть сказати слівце.
Таке тепле й приємне.
Щоб аж за душу взяло.
І в одночас чемне.
А не якесь там клеймо.
Це ми помінялись,чи світ нас змінив?
Питання вічності.
Хто ж це зробив?
Ніхто не знає або знати не хоче.
Всім і так добре,ніхто не охочий.
Дізнатися те,що добро це та сила.
Якою і має керувати людина.
Де людська гідність де почуття?
Замість цього гордість і забуття.
Гірко казати таке про людей.
Але просто немає вже інших ідей.
Світ нас змінив,все зруйнував.
Все це,що так довго хтось будував.
І ось вона відповідь на наше запитання.
Відношення наше призвело до повстання.
Повстання жорстокості і повного зла.
Ну давайте піднімемось ми до добра.
Все це вело до цього повстання.
Звідси і виникає наше питання.
Світова проблема,але всім начхати на неї.
Замість любові й добра.
Жити в повній ахінеї.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516757
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2014
автор: Загартований горем