Нарешті літній дощ так щедро напоїв,
Потріскану від спеки, грішну землю,
Що навіть тиха річка вийшла з берегів -
Бурхливі хвилі омивають греблю…
Вирує річка і клекоче під мостом,
І хутко перестрибує каміння,
Веселка коромислом, в небі над селом,
Висить разом із сонячним промінням…
Блищать на травах і листочках дощові
Краплини рясно, чисті й кришталеві,
І зникли хмари на небесній площині,
Полотна голубіють перкалеві…
Приємна свіжість, мов китайський ніжний шовк,
Гаряче тіло дотиком лоскоче,
За обрієм сердито гримнув і замовк,
Заснув відгомін грому неохоче…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516660
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.08.2014
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО