Люди схаменіться! Може досить тут смітить?!
Нумо зупиніться!!! Зовсім тяжко буде жить!!
Уявіть, що ми живем в купі нашого сміття,
Уявіть як образиться дитя!
Як дізнається, що тут місця чистого нема
Що для неї тут тюрма.
Ось захоче в ліс піти позбирать грибочки,
І побаче навкруги лиш сухі листочки!
Тут і там одні заводи,
Тут і там вонючі води.
Ми стоїм і протестуєм,
Та дарма ми галасуєм!
Хто такі ми? Нащо ми? Нас ніхто не чує!
Самі смітим, самі винні, що таке ми робим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516535
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.08.2014
автор: Alice_2014