Якби ти знала,як мені тебе не вистачає,
Якби ти тільки знала,справді як…
Оскоми снів в горнятку з теплим чаєм,
У світі чомусь завжди все не так!
Якби ти знала,як мені тебе не вистачає,
Я –неба вицвілого синь…
До краю завжди ближче,ніж до Раю,
І попіл всіх моїх хотінь:
На жаль залишився десь там:
На склі твоїх потрісканих зіниць,
Де був зруйнований наш храм,
Вогнем пекучим спільних криць!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516278
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.08.2014
автор: Той,що воює з вітряками