Усміхнені очі
Стали дзеркалом хвиль,
Де проміння тріпоче...
Як жаль, що не маю я крил,
Щоб злетіти у неба простори,
Щоб тоді з усіх сил,
Упірнути у зоряне море.
Грітись сонцем руках,
Сяйво місяця пити.
Чути щастя той смак.
Як же ж я люблю жити!
(09.04.2010)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516158
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2014
автор: Олександра Кійко