Сумують, тужать солов`ї,
Не тішать, як колись піснями.
Шумлять тривогою гаї.
Поля, шепочуться стернями.
Схилили голови в журбі,
Так щиро віддані лелеки.
Вкраїна рідна в боротьбі,
Розкрили недруги пащеки-
На землю, волю і добро.
Глумляться, скаляться і брешуть.
Реве від сліз старий Дніпро,
А вуркагани шаблі тешуть.
Прокиньтись ті, що досі спали!
Прозрійте, людоньки сліпі!
Невже вам рученьки зв`язали,
Що на любов такі скупі?
Хай ворог зляже в домовину!
І лине клич наш, як труба!
Ми збережемо Україну!
Героям слава! Зрадникам ганьба!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516113
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.08.2014
автор: Козаковцева Вікторія Володимирівна