Мені було нелегко жити,
було нелегко і любити,
та я любив і не здавався,
і довго так я повертався,
і довго,довго я любив,
її простенький сміх,
що був забутим ще малим,
забув я очі,темної ночі,
які любив я так давно,
які мене так веселили і мою душу непустили,
на ті страшні гріхи,
які я так хотів зробити,
і свою душу погубити,
її навіки розбити!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516110
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2014
автор: 525