[b]ТИ МЕНЕ ДОЧЕКАЙСЯ[/b]
Ти мене дочекайся, знайди в серці сили,
Я пове́рнуся звідти живим, тільки вір.
Сподівайся завжди. Адже ми ще не договорили
Усіх слів. Я наснуся між зтомлених зір.
Не відчайся. Я знаю, тебе не зломили
Тужні дні. Бо клянуся – злій долі навкір
Я сміявся. Їй в очі сміявся, щосили.
Бо живлюся тобою. Бо й в миті зневір
Я з любові зміцнявся. Мене боронили
Молитви́. Не скорюся. Твій лицар-жовнір
Не здавався. Чекай. Бо замало іще ми пожили,
Я верну́ся, ти знай. Вітром степу або дощем гір.
[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]4 серпня 2014 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515919
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.08.2014
автор: Гай-Нижник Павло