Я знаю – скоро вже переболить…
За рік, за два... А може і раніше.
Дай тільки це жахіття пережить,
А потім час біду вколише…
Як потім буде дітям пояснити?
Як їм маленьким донести,
Що хлопці гинули щоб жити…
Щоб вільно жити ми могли!
Сьогодні знову на світанку
До мене стукає безвихідь.
І знов тягнуся по цигарку
(Не кину знову вочевидь)…
Між димом крутяться думки.
Та сльози горло знову душать.
Невже, ще будуть литися струмки
Криваві? Невже, це пекло не потушать?
Гуляє тяжка дума хаотично –
Не привести до ладу голови.
І хочеться сказати поетично…
Та лайку все підшіптують чорти….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515787
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.08.2014
автор: Inness911