Так важко себе зрозуміти,
Так важко втекти від доріг,
Від тих які ведуть до тебе,
І від дум болючих і сумних.
Пригорнуть би тебе зараз до себе
Відчути змах твоїх біленьких крил,
І більш ніколи не почути
Отих, ангельських чудових слів.
Ніколи, більше не забути,
Ніколи, більш не згадувать тебе
Бо ти лиш був моїм минулим,
А зараз щастя на все життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=51578
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.12.2007
автор: душа