Чорні беркути злетілись, круки закружляли...
Скільки люди не просили, скільки не благали ‒
Не почули їх молитви, слова не почули,
Але віри не зламали, гідність не зігнули!
Не повернеш мамі сина, жінці чоловіка, ‒
Вкоротила темна сила їм людського віку...
Але рідну УКРАЇНУ вовік не зламати,
Скільки б нелюд не збирався життів забирати!
В українців сила чиста! Патріоти в вірі:
Ми здолаєм темні сили ‒ жити будем в МИРІ!
В мирі з світом! В мирі з братом! З власною душою!
Кожен має вибирати, що робить з собою!
Що нащадкам залишити, що змінить в країні,
Щоб не страшно було жити матері й дитині?
Щоб нащадки мали гордість за Діда, за Тата!
Щоб у МИРІ в УКРАЇНІ була кожна хата!!!
Треба разом українцям об'єднати сили,
Вигнать нелюда-чужинця з НЕНЬКИ УКРАЇНИ!!!
Тільки віра в світлі справи допоможе браття
Виплекати в наших душах силу і завзяття!
© Віра Дутчак, 03.08.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515777
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.08.2014
автор: Віра Дутчак