Моя душа напоєна твоїми водами,
Й легені дихають повітрям цих густих лісів.
Я малював моря бурхливими лиш одами,
Описував зелену гавань тільки, як умів.
І тіло вже моє наповнене твоїм теплом,
Від краю і до краю знову кров пульсує.
Ти десь в мені, між світлим небом й темним ледь чолом...
Ми в сонячних морях, де холод не існує.
12.07.2014 - 05.08.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515773
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.08.2014
автор: Микита Баян