Згоріло літо

Засмагли  дні  і  соняшник  засмаг,
В  його  долонях  колисалось  літо,  
Заморене  від  сонячних  звитяг,
Сплело  собі  гніздо  із  оксамиту.  

І  написало  літо  послання  у  вічність,
Черкнуло  букви  на  тонкім  стеблі,
Й  вмістились  святість  вся  і  грішність  
В  маленькому  натільному  листі.  

Гукало  літо  соняхам  услід:
"Ви  не  продайте  таємницю  світу!"
І  кинулось  стривожене  в  обхід
Допоки  ще  не  стало  сутеніти.  

На  обрії  палало  ізрання,  
В  огні  плескалось  наше  перше  літо.  
Із  ним  горіла  вся  любов  твоя,
Але  її  уже  не  відтворити.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515762
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2014
автор: Аліна Голик