Весна була квітуча, запахуща,
Мажорно промениста, голосна.
Вітала синім проліском із кручі.
Чому ти сумнівався: чи весна?
Трояндами махала польовими
Вже на прощання –і була така.
Бо стихла в першій літній зливі
Від наглого удару грімчака.
Ніхто їй хрест не звів у полі віщім.
Розтануло, забулося…Проте
Троянда біла в полі білим віршем
У пам'ять по минулому цвіте.
Затихнув літній грім- весногромитель,
Збагнувши необачність дику ту.
Іду полями. Де краси обитель?
Знайду й собі тихенько відцвіту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515650
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.08.2014
автор: СавчукМикола