Впала сльоза на аркуш між словами,
Згадалось те, що вже не повернуть,
Хто, ще повернеться до мами,
А хтось встане, щоб неньку пом'януть.
Хтось- обійме ніжно й поцілує,
По сивому волоссю проведе рукою,
А хтось-ночі не ночує,
Омитий болем й скупаний журбою.
Та рідна мати завжди буде снитись,
Чи там вона, чи досі на землі,
Її любов, як водоспад безмежний буде
литись,
Бо правду:"Батьки у нас одні".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515647
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.08.2014
автор: Андрій Солоп