Маленька хатина за садом,
І ти із роботи додому.
Я медом із рук, кольорово,
Твою замалюю утому.
Тебе я зігрію словами,
З моїх невгамовних сонетів.
Піснями наповню я сповна,
Твої у очах барельєфи.
Загублене сонце відтане,
В моїх відчайдушних молитвах.
Хоч осінь вже сипить листами,
У нас буде тепло та тихо.
Кохання не випита повінь
Мов лава, ошпарить бажано,
Мої ще не заспані рани
Залічить твоїх слів світання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515577
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.08.2014
автор: Зорегляда