не треба клейнодів (!)
лишень б моріг клечання
тоді без крайнощів
жменю кетягів мого кохання
когортам роздаватиму
я щиро гордо і мовчанням
на мапі марево з туману
захочу викресати почуттями
не знатиму що буде з нами
(валкою без харизми)
пам’ятатиму як з роками
вовкулаки відраду загризли
захоче хтось стигму скинути
назавжди без слідів на тілі
та зможе лиш без стимулу
сновигати по світу білім
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=51536
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.12.2007
автор: nezilovana