Зарити себе у морі

Привіт!  Моє  нове  життя!  
Не  знала,  що  будеш  таким  паскудним.  
Здається,  що  швидше  крутиться  Земля  
І  я  навіть  не  встигаю  знімати  куртки.  
Ці  години,  що  витрачаю  на  довгі  дороги,  
Не  зцілити  ні  ромом,  ні  книгами,  ні  ромашками...  
І  дивляться  друзі  на  мене  чомусь  вороже,  
Ховають  обличчя  за  залізними  масками.  
Привіт,  моя  молодість!  
Де  твої  всі  привілегії?  
Чомусь  із  тобою  поруч  зовсім  не  весело.  
Алкоголь,  дискотеки  -  все  це  непотріб.  
До  нього  відношу  вже  і  з  віршами  зошит.  
Привіт!  Мої  любі!  
Молодість,  нове  життя!  
Скажіть  мені,  люди,  
Коли  буде  все  допуття?  
Чи  варто  мені  турбуватися,  
Чи  махнути  на  все  рукою?  

А  можна  мені  клонуватися  
І  зарити  себе  у  морі?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515336
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.08.2014
автор: Поправка Юлія