Безплідний шумний день змовкає.
Я жду, – скрізь темінь нерухома, –
бо даль в пітьмі тебе ховає,
моя сестрице незнайома.
Хоч стільки раз весна мре тихо –
чи квітка десь жива повстане?
Мені дай віру і утіху,
моя сестрице довгождана!
Що в страх безумний зледенію
від перших холодів узиму –
о, дай вогонь, мене хай гріє,
моя сестрице так любима!
Димчо Дебелянов
Безплодний шумен ден замлъкна
Безплодний шумен ден замлъкна.
Самин аз чаках в тъмнината -
че ти далеч от мен замръкна,
сестрице моя непозната.
Че толкоз пролети умреха -
едничък цвят ли не остана?
Донес ми вяра и утеха,
сестрице моя възжелана!
Че в страх безумно леденея
пред първий студ на люта зима -
о, пламък дай ми да се сгрея,
сестрице моя най-любима!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515318
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 03.08.2014
автор: Валерій Яковчук