Не злічити… Не збагнути…

Трави-коси,  сині  роси,
цвіт  ранковий  на  вустах,
а  під  небом  –  неба  просинь  –
синь  волошок  у  житах.

Й  кличе,  кличе  перепілка
нас  туди,  де  квітне  цвіт,
там  дударика  сопілка,
в  тій  сопілці  –  цілий  світ!

Не  злічити  нам  тих  квітів,
що  синіють  у  житах,
не  збагнути  того  світу,
що  ним  повниться  життя.

Ген,  за  полем,  там  діброва,
пісня  інша  в  ній  дзвенить,
та  одні  чарують  брови
і  одних  очей  блакить!


Створено  (1986,  м.  Івано-Франківськ),  26.  11.  2002  року,  м.  Львів

Опубліковано:  1.  "Калинове  вино".  Львів:  "Плай",  2005.  96  с.  –  С.  38  –  39;
2.  "Віддзеркалені  простори".  Львів:  "Ліга-Прес",  2011.  56  с.  –  С.  14.

[i]Музика  Тетяни  Кисленко[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515310
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2014
автор: Т. Василько