Зовіте мене намистиною літа,
Бо морем натхненна я, сонцем зігріта,
Напоєна щастя солодким дурманом,
Огорнута ніжних фіалок туманом.
Босоніж по травах ступаю шовкових...
Від пахощів квітів захоплює подих...
Так ніжуся в п'янкості кожної миті,
Немов кошеня на постільній блакиті.
Солодкість у погляді, милість у русі...
З подружкою-Радістю в танці зіллюся.
Як хміль вечоровий, як зірка світання,
Сміюся, бо в серці панує кохання!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515127
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.08.2014
автор: Анастасія Лінчук