З роками, дійсно розумієш -
Від любові любов не шукають.
Де холод, серця не зігрієш.
Чом йти туди, де не чекають?
Для чого душу відкривати
Тому, хто має темну користь?
Для кого зрада - рідна мати,
І лиш, як термін, слово совість.
А щира пристрасть, ніби кадри,
Гортається, як будній фільм.
Лунає з вуст брехня, як мантри.
І зовсім не від щастя хміль.
Я вірю у любовні чари,
І щирі, ніжні почуття.
Де поцілунок криє чвари,
І лине казкою життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515110
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2014
автор: Козаковцева Вікторія Володимирівна