«Наше шосте стає шорстким і кричить уранці,
Бо жахіття нічне обертається на міжсезонне…
Гріє сонцем торішнім здригається в лихоманці,
Воно зайве і зимне,зіщулене і забобонне.»
Юлія Фінковська
Я зайвий зіщулений і забобонний,
Зайняв я лінію оборони….
Попри інстинкти -природні закони,
Я вперто боровся з життям,
В той час як ти змагалася з болем.
Моя нездійснена книго буття,
Замішана з Диким Полем!
Настояна запахом трав,
Легенями вільного вітру…
Не маючи на тебе жодних прав,
Я все ж посмів тобі боліти!
В тобі усі мої цитати,
Секретні шифри і паролі...
Географічні координати,
І не отримані бандеролі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515053
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.08.2014
автор: Той,що воює з вітряками