Що я тільки не читала про рідную неньку!.. -
В неї імені не стало, і людей вже жменька,
Що міста всі поголовно тільки залишають,
Хто російською говорить - гонять, ображають!
Ну і байки, ну і міфи! - видумки та й годі,
Краще, чим ото б писати, греблись у городі;
Краще б думали про душу - про свою, не нашу,
Нащо вже ото варити із брехні ту «кашу»?!
І збреде таке в думках… Може, через брагу?
Поморочення в мозку... (Де взять рівновагу?)
В інтернеті викладають остогидлі вірші -
Українці ж бо, хохли, люди самі гірші.
Ой, не личить же поету бути таким грішним… -
Зобов’язаний нести людям слово втішне!
Як же будеш ти стояти на суді* у Бога,
Якщо святості не знала вся твоя дорога?
*"...кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові" -
Біблія, Римлян 14:12.
01.08.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514958
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.08.2014
автор: Людмила Дзвонок