Холод пронизує все моє тіло
а сил йти в перед не знаходжу в собі
руки від холоду вже оніміли
але потрібно все дальше йти
На дворі настала запекла зима
і місто загинуло з усім живим
тут також йде швидше і швидше війна
немає часу бути сумним
Вітер здіймаєтсья вище у гору
та хилить дерева і різні боки
але знаходимо ми в собі змогу
рухатись дальше і тижні та роки
Не знати коли все у норму прийде
і сонце засяє на цій холодризі
не звідано скільки ми жити будем, та
треба прожити століття в цій кризі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514837
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.08.2014
автор: Arthur Savchuk