Дійшли згоди і потому
зарядили мене в гріх.
Я пішов з аеродрому,
де Крилатого стеріг.
Від сьогодні не при справі
я у вигляді слуги
посміхаюсь файній дамі,
припадаю до ноги.
Дама та іще моргуха,
дражнить, крутить фюзеляж
і мені за вухом чуха.
Руки в боки... каже:"Ляж".
Я, сопун, в язик звисаю.
Я повзу на животі.
Поверніть мене до Раю,
тісно в п'ятому куті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514690
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2014
автор: Андрій Дзюба