Дай разок поцілую…

Нам  всі    вишні    мороз  обірвав  навесні    уранці…
Їх    білесенький    цвіт,  що  от-от  народивсь  на    світ  …
І    облізлих    дерев    вже  убогість  сучасних    грацій
Ще      сіяє    на  сонці…  А    їй    уже  ж    літ      і  літ  …
Виноградні    листки    не    отямились  ще…  Пів  сонні  
Вигинаються  ніжно  під    мій  важкуватий  крок
І    прокинувшись  ,  сонце    залазить  в    мої    долоні    
«Дай    разок    поцілую  …  Будь  ласка  ..  Лише    разок  »

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514648
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2014
автор: Sonchyk Richards