Ти народився народом
Від ребер моїх незламних.
Та дихаеш ти кислородом,
А я-киснем буків прадавніх.
Твоя кров нафтою кипить
Під сморід газових труб.
А в мені Дніпро дзюрчить
І гріэ до поту лиш труд.
Ти,сміючись, відірвав шматок
Тіла мого священно жертовного.
В агонії прешся у забитий куток
Пекла розбрату гріховного.
Хіба ти мені брат? Чи,може,кат?
Чи може сусід заздістю ситий?
Хрещений, розбещений сват?
Чи диявол в спокусі сповитий?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514617
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.07.2014
автор: Angelina Wij