Равіолі

Обітниця  була  -  її  порушив,
Були  слова  -  розтанули  в  імлі,
Твою,  мою  -  яка  різниця?  -  душу
Прикули  невідомі  ковалі

До  лап  лихої  хижої  потвори,
Що  рушила  у  прірву  навпростець,  -
Грифон  або  різновид  мантикори,
Або  звичайний  пекла  посланець  -

І  дві  душі,  і  хижа  та  потвора,
І  прірва,  і  політ,  і  вірна  смерть  -
Були  давно...  були  вони  учора,
А  вчора  нині  вичерпано  вщерть,

І  ось  тепер  години  лише  кволі,
І  невпізнанна,  досі  знана  суть...
Як  равлики,  з  тарілки  равіолі
Поміж  зубів  у  небуття  повзуть.

2014  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514611
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2014
автор: Максим Тарасівський