Ще не вмерла Україна
та вже помирає,
Бо давно уже ця пісня
на весь світ лунає.
Ще не вмерла, ще не вмерла...
Мабуть хтось радіє,
Що ми кволі і холодні,
в нас життя лиш тліє.
А була ж така квітуча
ненька Україна,
І народ її співучий.
і сім"я єдина.
І заводи, і колгоспи,
і поля родючі.
А тепер в степах лиш родять
бур"яни колючі.
Хати пустками лякають -
село вимирає.
Ця картина запустіння
мені серце крає.
Ми терплячі і не знаєм
скільки ще терпіти.
Ми чекаєм, не вмираєм.
А чи будем жити?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514566
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.07.2014
автор: Любов Вакуленко