Пальці погрузли в думках, як у глині.
Спина колюча від сотень ножів.
Велика дитина з сумними очима
Проводжа каравани спустошених днів.
За спиною догоряють багаття дитинства,
Попереду — пустеля омани й брехні.
Дід Мороз не приходив. Мабуть, застрелився,
Або утопився, невдаха, в п'янкому вині.
Велика дитина з сумними очима,
Тримає цей всесвіт пустий за хвоста.
Із неї вийде маленька людина,
Або синіючий труп на дні цвілого ставка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514546
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2014
автор: Олька Оленька