Boeing 777 (Пам'ять)

Сльози  безсилі  і  щирі  слова,
гори  квітів  лежать  під  посольством…
Ніхто  не  скаже  у  чому  вина
тих  хто  померли  раптово  і  болісно

в  підбитому  Боїнгу,  згорілому  вщент
у  моїй  рідній  до  болю  країні…
В  моєму  житті  переломний  момент,
коли  в  порівнянні  стає  все  безсилим…

В  скорботі  за  вами,  ні  в  чому  не  винні
жителі  інших  країн  й  континентів…
Останній  політ  в  небо  вічне  і  синє…,
триста  життів,  триста  останніх  моментів…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514491
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2014
автор: Юра...