[i]Я обожнюю цілувати твої ніжні вуста
що від вітру легенько тремтять...
Ти з`явився в моєму житті не спроста
Я не можу тихенько мовчать....
Я кричатиму, ніби дурна на весь світ
щоб до синього неба летіли слова.
Бо кохання до тебе, мов сонячний цвіт
Все міняє для нас полоса часова.
Ти один серед тисячі сірих очей
що, як блискавка, палять тривожать думки.
Безкінечний список моїх дивних речей
Зрозуміти, для цього потрібні роки.
Ти не крапля для мене у цілім морі
Океан ти бездонних і щирих надій.
Всі хто марять коханням, давно уже хворі
Я лише твоя, милий, і ти тільки мій.
Я люблю цілувати твої сильні руки
І п`яніти від запаху свіжих квіток.
Почуття, не опишуть ніякі науки
Бо вони, як джерельно чистий ковток.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514433
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2014
автор: Karol