Полісся вкрили знов гриби,
Неначе проліски весною,
Білі - медунками лягли,
А маслюки поміж сосною…
Свічками гріють «козарі»,
Милує око пряний «рижик»,
«Польські» - наче кобзарі,
Такий, що і зимою вижив…
Їду у ліс - цвіте душа,
Гриби ростуть біля дороги,
І радість в небо вируша,
Для щастя вибира дорогу…
Поліській край – моя земля,
Вже відцвітає дика м’ята,
Це край грибний – ліси й поля,
І жити тут для мене свято…
Прошу Вас, друзі, на Волинь,
Де білий гриб сам лізе в кошик,
Дубовий ліс, озерна синь,
Ви завітайте – дуже прошу!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514432
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2014
автор: Віталій Назарук