Зараз, зараз . Ось, ще трошки
Очі тії, що волошки
Завербують розум мій
Витканий із дивних мрій
Сніжно-шкіра, проти мене
Відповіді на всі теми
Ти мене листа, як книжку
Всі секрети тишком-нишком
Розповіла про минула
Мною вже давно забуле
І про нинішні події
Із життя мого колії
Кучері руді торкала
В очі мої зазирала
Ти волошками-очима
Й не минути того дива
Про майбутнє повіла …
Що, і де й як буду я
Ніжним голосом своїм
Через весни і до зим …
Ти кажи, кажи гарніше
Я тобі напишу вірша
Дні ж майбутні загадкові
Так, як очі волошкові
Що тобі в спадок від мами
І той дар, що разом з снами
Загадковий і п’янкий
Ти його так щиро лий
Я нап’юсь і буде гоже
І повірю? Наче схоже …
Щастя і тобі хоч трошка
Волошка моя Ворожка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514372
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2014
автор: Андре Ільєн*