Пожовкла вишня на чуприні.
І літа, наче зовсім, не було.
Повисли хмари на перині.
Полуднє сонце ще снує тепло,
Торочить з літа срібну нитку,
Малює візерунки у теплі,
Вдягає у медову свитку.
Заметушились білки у дуплі, —
Приносять їжу рудокосі,
Поповнюють запаси чималі,
Щоб щедро пригостити осінь.
Вже в небі згуртувались журавлі.
Мабуть, готуються в дорогу,
В далекі і чужі теплокраї.
В своїх піснях таять тривогу,
Їхнє відлуння котиться в гаї.
Там ностальгія в кожній ноті
Глибинно озивається в душі...
Не ручки запис у блокноті —
Розлиті фарби серця у вірші. 29.07.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514351
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.07.2014
автор: Lana P.