Що можна писати,коли бачиш,як військовий несе вінок на похорон?Що відчуває матір?Це не дитина померла.Це дві смерті:спочатку-матері.Потім-дитини...Чому могила одна?..Зробіть щось.Вирийте дві могили!Хіба матір ходить живою по світі?..
Поясніть мені: одна людина настільки багато,що може купити місто...І в цей час дитина чи чоловік в паперовому жилеті стоять як м'ясо?І їх обстрілюють з усіх сторін...
Не можна судити народ по одній людині.Гріх.Взагалі не можна судити.У нашій області прихистили багато людей.Більшість сидять в кафе.Вгодовані,товсті і посміхаються.Сьогодні я почула розмову:декілька з цих людей намагались згвалтувати дівчину-підлітка...
Я досі чую плач знайомої,коли забрали її внука.Наче він помер.Так моторошно і страшно.Досі його чую...
Кожного дня я перевіряю листи на цьому сайті.Щоб побачити одне:мені відписала Любочка Вишневецька?З нею все гаразд?..
Мені розповіли історію:люди викинули лушпиння і малесенькі картоплини.А наші хлопці збирали.І варили в якомусь ящичку.Вони їли.Щоб не бути голодними...
Ти не будеш думати про честь.Що скажуть про тебе потім чи зараз.Про те,щоб гідно поводитись в своїй країні в любій ситуації.Можна за свою дитину і перегризти горлянку як хижий звір.Не думаючи ні про що...Як звір...Боже,хай ти мене навіть ніколи не пробачиш за ці слова.Тільки збережи наших дітей.І рідних...Покарай тільки мене...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514349
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2014
автор: Відочка Вансель