Цвiте терен, ген, де звори,
та й на всім Подiллі;
не спiвай, кохана зоре,
на своїм весiллi!
[i]Приспів:[/i]
[i]Коли любиш, коли любиш,
плiд терновий не гiркий;
коли губиш, коли губиш,
облiтає цвiт рясний.[/i]
Де впадає в нiч Нiчлава,
соловей спiває;
знаю, що там кучерява
Циганка блукає.
[i]Приспів.[/i]
Ти слова мої забула,
просиш повторити;
чарувати нащо було,
як усе згубити?
[i]Приспів.[/i]
Я не вiрю в злi повiр’я,
добрих, жаль, не знаю;
не сій долі по задвір’ях –
я тебе благаю!
[i]Приспів.[/i]
Цвiте терен, ген, де звори,
та й на всім Подiллі;
не спiвай, кохана зоре,
на своїм весiллi!
[i]Приспів.[/i]
Створено: 4 - 6. 05. 1986 року, м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. 120 с.
С. 55.
[i]Музика: 1. Семена Карпи;
2. Тетяни Кисленко[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514149
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2014
автор: Т. Василько