"Истина – это верное отражение объективной действительности в сознании человека, воспроизведение её такой, какой она существует сама по себе, вне и независимо от человека и его сознания (Большая советская энциклопедия). А вот правда у всех своя, правда субъективна.
Но если она так индивидуальна, то зачем тогда называть это правдой? Потому что мир дает множество вариантов, в том числе и правды, выбирай себе по душе! А истина где-то рядом…
Каждый человек имеет свою правду. Он ее холит и лелеет и не замечает, как превращается в ее раба. Человек безоговорочно считает свою правду истиной в последней инстанции, и эта «дубина» может сокрушить кого угодно. Родители крушат будущее детей, дети поливают грязью родителей, народы и страны воют и вырезают друг друга. И все ради СВОЕЙ ПРАВДЫ. Т.е., фактически,ПРАВДА И ЛОЖЬ - ЭТО СИНОНИМЫ!!!
Главный признак умного человека – найти в себе силы отказаться от своей правды в пользу поиска истины. Ищите истину, и вы обретете ум! «Каждый может заблуждаться, но лишь глупец в этом упорствует», — как говорил Марк Туллий Цицерон." (взято з інтернету)
І де моя правда? І яке я маю моральне право нав`язувати свою правду комусь?!!
А питання лише задаються, зависаючи в повітрі... Чому війна? Чому бензин, хліб, газ, життя - все дорожчі, даішники і мажори знову взялися за своє, життєва річка тече, той же млин меле, добробут - примара, показуха - в пошані, правда все швидше брехнею постає, аби тільки частково розібратися в усьому, як мінімум Холмса чи Пуаро мізки треба мати. Страшенно цікаво, але набридло вже страшенно оте. А до істини - як до неба. Та саме воно нею і є. Тут, на землі, серед людей, навряд чи. У кожного - своя правда. А нас - мільярди. Наші правди, як молекули, об`єднуються в чудернацькі й цілком природні організми, більші й менші. Більші намагаються менших поглинути. Своєю правдивістю.
Аж гульк! Чергову правду "розвінчали". Брехнею виявилася, падлюка. Де гарантія, що та правда, яка її місце посіла, теж, з часом, не виявиться брехухою? Не дають таких гарантій. Дають, правда, перепрошую, але ціна їм - чиясь правда. Отже, правда - потенційна, від народження брехня!
Набридло... За правди боротися. Давайте вже боротися за істину!
Та ж весь фокус в тому, що за істину боротися не треба, вона цього не потребує. Бо автоматично перетворюється на чиюсь правду...
Отже, голову - під холодний душ. Живемо!
Ілюстрація - з інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514121
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2014
автор: Микола Шевченко