Одягну червоний берет
І пальто аж до колін …
Я звичайний , як всі, поет ,
Лиш в душі - занімілий грім .
Я піду у фортецю й там
На найвищу здіймусь стіну …
І не треба мене тримать –
Не дурна ж я .. І не впаду..
Просто так посиджу сама
І задивлюся на лиман :
Там далеко стоїть пітьма
Й ти у ній сновигаєш сам.
І на світ я ввесь закричу ,
Й , наче чайка , полину вниз ,
І розвію крильми пітьму …
А натомість - білий карниз .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514046
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2014
автор: Sonchyk Richards