В один чудовий вечір, коли нікого було вдома. . . Тетяна поїхала, а я залишилася сама. Серед гробової тиші пролунав разючий "крик" мого телефону. Невідомий номер..дивно,хто ж це може бути?
Підійняла слухавку. Дівчина ( думаю :"Може помилилася?")
— Хто це, я вас слухаю?
— Ало, вибач,що турбую, а це Божена?!
— Так..це я ( з подивом в голосі відповідаю)
— Це дівчина Юри...
Далі не памятаю,що ця дівчина говорила бо шок, який пронизав мене від п’ят до маківки, повністю заволодів моєю свідомістю.
Для справки додаю : після тих подій на День студента пройшло як мінімум тижнів зо три...Я вже й думати не думала, не гадала про той вечір, ніч,ранок..байдуже що. Все було забуто. І мені навіть мимохіть вдавалося переконати себе в тому,що то був лише сон. Поганий дешевий і дикий сон. Мені не хотілося слухати,що та дівчина говорить, але мені було цікаво, для чого вона мене турбує.
— Скажи звідки ти знаєш Юру?
— А з чого ти взяла,що я його знаю..
— Ви ж на день студента разом були правда?
— Ну ми персіклися,це було спонтанно і незаплановано..я взагалі його не знала,не знаю і знати не хочу...
— Він мені розказував трохи інше...Він сказав,що ти до нього сама прибігла причепилася..щось від нього хотіла...
— Е-е-е, стоп-стоп-стоп:) Ха-ха. Чекай,дівчинко.
Не знаю,що тобі нарозповідав твій бойфренд,але най не "обольщается" ...У мене не було на меті іменно до нього підходити, він просто перший,хто потрапив мені на очі.
— Нащо він тобі потрібен був?
— Я запитала чи не шкода йому для мене троянди, він відповів,що ні,не шкода.От і все:)
— І що він тобі її купив?
— Що За допит такий, чого тобі від мене треба?
— Просто скажи так чи ні..
— Ну так і ні, не зовсім..він її вкрав для мене оскільки грошей як він запевняв в нього не було,хоча потім як виявилося були:)
— Що ? Потім? А що потім було?
— А чого ти мене питаєш? Ти його спитай:) І для чого ти телефонуєш.
— Я ? Просто цікаво...Ми з ним посварилися через те, що я не знала ,де він був тоді і трубку не підіймав. А він був пяний?
— Ну я б не сказала, він курив,але не пив.
— Може ти не розчула запах перегару за запахом сигарет..мені його друг Ден сказав,що він був дуже пяний, і якраз тоді,коли ти до нього підбігла він говорив по телефону з ним ...І по телефону він пяний був..
— Хто Ден? хахах
— Ні, Юра.
—Ну не знаю, може потім протверезів, та й мені якось байдуже. Ти все вияснила що хотіла? Бо я спішу....
— Ні ,ще одне.. Що він робив після того як тобі ту квітку поадрував?
— Ми в парк пішли до озера....говорили..
— Ясно..а коли..
— Все мені набридли ці питання..бувай!
Кинула трубку. Ще з хвилин 5 стояла щось обдумуючи і водночас ні про що не думаючи, наче в ступорі. Я писала їй в аск , але як вона могла дізнатися,що саме я написала оте " Тобі зрадили, дівчино". Невже в аску можна визначити аноніма? Боже , та не може бути.Капець...І як же це пояснити? А Юра...нащо йому було про мене розповідати..Хрєнь якась. Нащо вона дзвонить..Дурна чи у відчаї..чи думає,я її боюся? Дурдом. Треба вже на плавання...але якось і не хочеться в пижику телепатисся. Ні , йду...краще бути зараз серед людей, ніж х думками наодинці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514043
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2014
автор: Божена Гетьманчук